






Study with the several resources on Docsity
Earn points by helping other students or get them with a premium plan
Prepare for your exams
Study with the several resources on Docsity
Earn points to download
Earn points by helping other students or get them with a premium plan
Community
Ask the community for help and clear up your study doubts
Discover the best universities in your country according to Docsity users
Free resources
Download our free guides on studying techniques, anxiety management strategies, and thesis advice from Docsity tutors
Поняття медичної допомоги закріплено у ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я. Медична допомога – це діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами.
Typology: Lecture notes
1 / 11
This page cannot be seen from the preview
Don't miss anything!
Поняття медичної допомоги закріплено у ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я. Медична допомога – це діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами. Послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) – це послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою-підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Існують різні класифікації медичних послуг за різноманітними категоріями. Медична допомога належить до складу більш широкого поняття « медична послуга », але має специфічні ознаки порівняно з узагальненим поняттям медичної послуги , зокрема:
За критерієм суб’єкта та підстави надання медичної послуги розрізняють: а) державні публічні медичні послуги – це медичні послуги, що надаються повністю або частково за рахунок державного бюджету з використанням майна, що перебуває у власності держави. б) приватні медичні послуги – надаються медичними установами як публічної так і приватної форми власності за рахунок коштів суб’єкта, який звертається за наданням такої послуги. Окрім того, залежно від суб’єкта медичної діяльності, медичні послуги можна класифікувати на: а) медичні послуги, що надаються закладами охорони здоров’я. У свою чергу, заклади охорони здоров’я можуть бути державними, комунальними та приватними; б) медичні послуги, що надаються фізичними особами, що здійснюють приватну медичну практику. За своїм характером медичні послуги поділяються на: а) профілактичні; б) діагностичні; в) лікувальні; г) консультаційні; д) реабілітаційні. За сегментами галузі охорони здоров’я, до якої належать ті чи інші медичні послуги, їх можна класифікувати на: а) стаціонарні; б) амбулаторно-поліклінічні; в) санітарно-гігієнічні; г) параклінічні; д) епідеміологічні. За рівнями надання медичної допомоги медичні послуги поділяються на: а) спеціалізовані; б) високоспеціалізовані; в) долікарські; г) лікарські медичні послуги. За джерелами фінансування можна виділити: а) оплатні медичні послуги; б) безоплатні медичні послуги Медичне обслуговування – це діяльність закладів охорони здоров’я та фізичних осіб-підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров’я, що не обов’язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов’язана з її наданням. Медична допомога надається населенню на підставі договорів про медичне обслуговування, що укладаються у межах бюджетних коштів, передбачених на охорону здоров’я на відповідний бюджетний період. Зіставляючи поняття медичного обслуговування, медичної допомоги та медичної послуги, слід узагальнити , що медична послуга є окремою дією, медична допомога – це сукупність дій (медичних послуг), а медичне обслуговування передбачає здійснення діяльності з надання медичних послуг.
В доктрині цивільного права прийнято виділяти такі основні підстави виникнення зобов’язань з надання медичної допомоги: правочин; одностороння обіцянка; дії в інтересах третьої особи без доручення. Правочин є найпоширенішою підставою виникнення зобов’язань з надання медичної допомоги. І їх слід розділити на дві групи:
б) можливість настання тяжких наслідків у разі ненадання медичної допомоги в) наявність передбаченого правовим актом обов’язку медичного працівника надати медичну допомогу г) відсутність поважних причин для ненадання медичним працівником медичної допомоги Цивільно-правовий характер відносин у таких ситуаціях підтверджується тим, що обов’язковість надання медичної допомоги не виключає можливості укладення договору про надання медичних послуг після виведення пацієнта з небезпечного для життя стану.
В Україні право на медичну допомогу забезпечується та регламентується
Комітет ООН з економічних, соціальних і культурних прав називає чотири основні елементи, що складають зміст поняття «доступність» у контексті права на здоров’я та медичну допомогу:
Згідно зі ст. 33 Основ законодавства України про охорону здоров’я медична допомога за видами поділяється на:
в) надається відповідно до медичних показань за направленням лікуючого лікаря з надання первинної медичної допомоги або лікуючого лікаря закладу охорони здоров’я, що забезпечує надання вторинно чи третинної медичноїї̈ допомоги; г) надається безоплатно без направлення відповідно до медичних показань пацієнтам, які звернулися до акушера- гінеколога, стоматолога, педіатра, та пацієнтам із хронічними захворюваннями, які перебувають на диспансерному обліку в цьому закладі охорони здоров’я, а також пацієнтам, які перебувають у невідкладному стані. Третинна (високоспеціалізована) медична допомога – це медична допомога, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах у плановому порядку або в екстрених випадках і передбачає надання консультації, проведення діагностики, лікування хвороб, травм, отруєнь, патологічних станів, ведення фізіологічних станів (під час вагітності та пологів) із застосуванням високотехнологічного обладнання або високоспеціалізованих медичних процедур високої складності; направлення пацієнта відповідно до медичних показань для надання вторинної медичної допомоги або третинної медичної допомоги з іншої спеціалізації. На основі положень ст. 353 Основ законодавства України про охорону здоров’я можна визначити такі характерні особливості третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги : а) її надання здійснюється високоспеціалізованими багатопрофільними або однопрофільними закладами охорони здоров’я; б) надається безоплатно в закладах охорони здоров’я, з якими укладено договори про медичне обслуговування населення; в) надається відповідно до медичних показань за направленням лікуючого лікаря з надання первинної чи вторинної медичної допомоги або закладу охорони здоров’я, який забезпечує надання первинної, вторинної чи третинної медичної допомоги, у тому числі й іншої спеціалізації; г) надається безоплатно без направлення відповідно до медичних показань у закладах охорони здоров’я, з якими укладені договори про медичне обслуговування населення, пацієнтам із хронічними захворюваннями, які перебувають на диспансерному обліку у відповідному високоспеціалізованому багатопрофільному або однопрофільному закладі охорони здоров’я , а також пацієнтам, які перебувають у невідкладному стані. Паліативна допомога – це медична допомога, яка надається пацієнтам на останніх стадіях перебігу невиліковних захворювань та включає в себе комплекс заходів, спрямованих на полегшення фізичних та емоційних страждань пацієнтів, а також надання психосоціальної і моральної підтримки членам їх сімей (ст. 354 Основ законодавства України про охорону здоров’я). Всесвітня організація охорони здоров’я офіційно тлумачить паліативну допомогу як підхід, що дозволяє поліпшити якість життя пацієнтів та членів їхніх сімей, які стикнулися з проблемою смертельного захворювання, шляхом запобігання та полегшення страждань завдяки ранньому виявленню і точній оцінці проблем, що виникають, і проведенню адекватних лікувальних заходів (при больовому синдромі та інших розладах життєдіяльності), а також надання психосоціально і моральної підтримки.ї̈ Паліативна допомога надається безоплатно за направленням закладу охорони здоров’я, в якому пацієнтові надавалася вторинна чи третинна медична допомога, з яким укладено договір про медичне обслуговування населення. Зазначені аспекти регулюються різними підзаконними актами, ключовим з яких є Наказ Міністерства охорони здоров’я Про удосконалення організації надання паліативної допомоги в Україні. Цим Наказом затверджено «Порядок надання паліативної допомоги», що наразі є основним нормативним актом у цій сфері. Ключові положення Порядку надання паліативної допомоги:
Вакцинація (щеплення, імунізація) – створення штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб шляхом введення вакцини чи імуноглобуліну. Основи законодавства України про охорону здоров’я (ст. 30) встановлюють, що держава забезпечує планомірне науково обґрунтоване запобігання, лікування, локалізацію та ліквідацію масових інфекційних захворювань. Щодо окремих особливо небезпечних інфекційних захворювань можуть здійснюватися обов’язкові медичні огляди, профілактичні щеплення, лікувальні та карантинні заходи в порядку, встановленому законами України.
Народна медицина (цілительство) – методи оздоровлення, профілактики, діагностики і лікування, що ґрунтуються на досвіді багатьох поколінь людей, усталені в народних традиціях і не потребують державної реєстрації. Основи законодавства України про охорону здоров’я (ст. 74-1 ) встановлюють, що особи, які не мають спеціальної медичної освіти, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи-підприємці та отримали спеціальний дозвіл на заняття цілительством, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, мають право на заняття цілительством. Строк дії спеціального дозволу на заняття цілительством становить п’ять років. Спеціальний дозвіл може бути анульований за конкретних випадків. Підставою для анулювання спеціального дозволу є: