Download Основи діагностики, лікування та профілактики основних ендокринних захворювань” Тема and more Cheat Sheet Endocrinology in PDF only on Docsity!
Тема: ПОШКОДЖЕННЯ ОРГАНА ЗОРУ
Ознаки проникаючих поранень очного яблука
Проникаючим називають таке поранення, за котрого предмет, яким зроблено поранення, розтинає всю товщу зовнішніх оболонок ока. Це небезпечне ушкодження, оскільки воно призводить до зниження зорових функцій, а іноді є причиною загибелі другого, неушкодженого ока. Проникні поранення часто супроводжуються
- ушкодженням кришталика (40% випадків),
- випаданням або защемленням райдужки (30%),
- крововиливом у передню камеру або склисте тіло (близько 20%), розвитком ендофтальміту внаслідок проникнення інфекції в око. Майже в 30% випадків при проникних пораненнях в оці залишається сторонній предмет Абсолютними ознаками проникних поранень ока є :
- Наскрізна рана рогівки або білкової оболонки;
- Випадання в рану внутрішніх оболонок ока, склистого тіла;
- Витікання внутрішньоочної рідини через рану рогівки;
- Наявність ранового каналу, що проходить через внутрішні структури ока;
- Перебування стороннього предмета всередині ока;
- Наявність повітря в склистому тілі Відносними ознаками є:
- Гіпотонія;
- Зміна глибини передньої камери (мілка – при пораненні рогівки, глибока – при пораненні білкової оболонки,
нерівномірна – при райдужково-склеральному ушкодженні);
- Крововилив під кон’юнктиву, у передню камеру (гіфема) або склисте тіло (гемофтальм), власне судинну
оболонку, сітківку;
- Надриви зіничного краю і зміна форми зіниці;
- Надрив (іридодіаліз) або повний відрив (аніридія) райдужки;
- Травматична катаракта;
- Підвивих або вивих кришталика
Перша допомога : закапують дезінфікуючі краплі, накладають стерильну пов'язку, транспортують хворого санітарним транспортом до травматологічного центру. Невідкладна офтальмологічна допомога : уводять протиправцеву сироватку за Безредком, антибіотики внутрішньом'язово і парабульбарно, сульфаніламідні препарати всередину. Здійснюють оглядову рентгенографію орбіти, за показаннями. Проводять хірургічну обробку проникаючого поранення. Накладають шви на рогівку або склеру, а в разі необхідності – також на райдужку. При ушкодженні кришталика вдаються до його екстракції з імплантацією інтраокулярної лінзи, відновлюють передню камеру. Магнітне стороннє тіло видаляють з ока ургентно, амагнітне – у плановому порядку. На операційному столі під кон'юнктиву вводять розчини антибіотиків і кортикостероїдних препаратів.
1. Накласти бінокулярну пов’язку, увести внутрішньом’язово антибіотик широкого спектра дії і протиправцевий анатоксин.
2. У терміновому порядку направити хворого у спеціалізований стаціонар. Транспортування слід проводити в положенні
лежачи, переважно санітарним транспортом. Категорично забороняється видаляти з ока сторонні тіла, що стирчать (виняток становлять сторонні предмети, поверхнево розміщені у тканинах ока). Діагностика оглядову рентгенографію орбіти. У разі виявлення тіні стороннього тіла треба уточнити його розташування за допомогою методу рентгенолокалізації за Комбергом-Балтіним Суть метода: використовують алюмінієвий протез-індикатор у вигляді кільця, із радіусом кривини, що відповідає кривині склери, та отвором у центрі. На відстані 0,5 мм від краю отвору в кільце впресовані 4 свинцеві позначки, розташовані на взаємно перпендикулярних меридіанах. Після епібульбарної анестезії протез-індикатор надягають на око так, щоб позначки відповідали лімбу на 12, 3, 6 і 9 год. З метою діагностики дрібних сторонніх тіл у передньому відділі ока, у тому числі неметалевих, застосовують безскелетову рентгенографію за Фоггом. Більш точну інформацію про локалізацію сторонніх тіл у пограничній зоні (відносно оболонок ока), а також про їх розташування може дати комп'ютерна томографія.
- панофтальміт Ускладнення : Зниження зорових функцій (зрідка – до повної сліпоти), а іноді спричинюють втрату іншого, неушкодженого ока -Іридоцикліт,
1. Принципи видалення внутрiшньоокових стороннiх тiл при оникаючих пораненнях
очей. Тактика офтальмохірурга залежить від розмірів, характеру стороннього тіла, місця локалізації і магнітних властивостей. Якщо вони мають магнітні властивості то ургентно видаляють будь яким магнітом. Основні сучасні підходи до видалення ВОСТ: Передній ( показаний винятково для видалення малих за розміром ВОСТ, що локалізуються в передній камері. Вхідний отвір при цьому не повинен бути розташованим в оптичній зоні та мати вигляд точки через склеру в плоскій частині війчастого тіла;( показаний при магнітних ВОСТ маленького розміру за наявності прозорого кришталика та склоподібного тіла, за відсутності розривів та відшарування сітківки. Важливою умовою є «вільне» положення ВОСТ у СТ(склоподібне тіло), відсутність тяжів СТ, пов’язаних зі стороннім тілом. Вибір місця склеротомії робиться з таким розрахунком, щоб шлях проходження при видаленні ВОСТ в оці від його локалізації до магніту був найкоротшим та не проходив через оптичну вісь ока. ) трансвітреальний через плоску частину війчастого тіла ( показаний для видалення магнітних та немагнітних ВОСТ, розташованих у задньому сегменті ока, як при прозорих, так і непрозорих оптичних середовищах. За наявності супутніх змін (травматична катаракта, помутніння, крововиливи у СТ) такий підхід дає можливість їх одночасного усунення. Він потребує використання спеціальної апаратури та оснащення (вітреотом, наконечники для ВЕ, ультразвукової факофрагментації та ендоосвітлювання, ендолазер, набір контактних лінз для ВЕ, ширококутова оптична система, перфлюорокарбонові гази, рідини та силіконова олія). Відповідними також мають бути кваліфікація й досвід офтальмохірурга у вітреоретинальній хірургії. ) транссклеральний через ложе ВОСТ ( під офтальмоскопічним контролем рекомендується при локалізації ВОСТ на крайній периферії очного дна, особливо в тих випадках, коли ВОСТ «вколочене» в сітківку і судинну оболонку за наявності прозорого кришталика і СТ. Оперативне втручання проводиться у такий спосіб: після точної локалізації ВОСТ на очному дні в місці його залягання проводиться транссклеральна кріокоагуляція. Відповідно до локалізації ВОСТ проводиться розтин склери, зовнішня діатермія судинної оболонки відповідно до зони залягання стороннього тіла з подальшим її розтином. До місця розтину підводиться магніт (або ВОСТ «захоплюється» пінцетом), за допомогою яких стороннє тіло виводиться з ока. Попередньо проведені шви зав’язують після видалення ВОСТ. У деяких випадках у цій зоні з метою профілактики ВС доцільно зробити локальне вдавлення склери. )
Іридодіаліз Надрив рогівки Емфізема повік Наявність повітря під шкірою повік Гематома повік Крововилив у оболонку під повікою Гематокорнеа Крововилив у рогівку Гемофтальм Крововилив в очне яблуко Гіфема Крововилив у передню камеру ока Ендофтальміт Гнійне запалення внутрішньої оболонки очного яблука Кільце Фосіуса Пігментний слід на капсулі кришталика Панофтальміт Гостре гнійне запалення всіх оболонок очного яблука Сидероз ока Стан^ ока,^ при^ якому^ у^ всіх^ тканинах^ ока,^ особливо^ у^ сітчастій^ оболонці, можна за допомогою мікроскопа знайти залізо Халькоз ока Відкладання^ в^ тканинах^ очного^ яблука^ солей^ міді,^ у^ зв'язку^ з^ тривалим перебуванням в оці стороннього тіла, яке містить мідь Ретробульбарна гематома Крововилив у ретробульбарний простір Субатрофія (атрофія) очного яблука Зменшення ока у розмірах із деформацією або без Симпатична офтальмія Негнійне^ запалення^ автоімунного^ походження,^ які^ виникають^ у^ здоровому^ оці
НЕПРОНИКАЮЧІ ПОРАНЕННЯ РОГІВКИ
Такі травми проявляються у вигляді поверхневих ерозій або більш глибоких ушкоджень рогівки. Основні симптоми: світлобоязнь, сльозотеча, біль. З метою діагностики закапують у кон’юнктивальний мішок 1% розчин флюоросцеїну. Невідкладна допомога : закапують дезінфікуючі краплі (20% розчин сульфацил-натрію, 0.5% розчин фурациліну), 1% розчин хініну, закладають 1% синтоміцинову або тетрациклінову мазь.
Тупі травми Контузiї очного яблука
Контузії – це тупі травми ока, виникають внаслідок дії предмета, яякий має велику площу і малу швидкість руху. -Гематома і набряк шкіри повік і кон’юнктиви, -емфізема повік,
- обмеження рухливості очного яблука,
- двоїння,
- порушення положення очного яблука, втрата чутливост Прояви : є 3 ступені ушкодження: І ступінь-легкого: контузії що не спричиняють зниження зору під час одужання (набряк та ерозія рогівки, берлінські помутніння сітківки, кільце Фоссіуса, спазм акомодації і тд) ІІ ступінь-середнього: контузії, що призводять до стійкого зниження зору (глибокі ерозії рогівки, локальні контузійні катаракти, розриви стискача, зіниці, ретрорентальні крововиливи,гіфеми, ). ІІІ ступінь-тяжкого: контузії, внаслідок яких відбуваються дуже важкі зміни(зниження гостроти з, розрив повіки із рвано- забитими краями, гемофтальм,об’ємне збільшення ока, різкі гідродинаміні зсуви, гіпертензія або гіпотонія ока).
Невідкладна допомога. Треба виключити або встановити наявність загальних симптомів контузії, а також зміни з боку
внутрішніх оболонок ока. При крововиливах у повіки, під кон’юнктиву особлива терапія не потрбна, проте в цьому
випадку необхідне виключення перелому основи черепа. У разі ушкодження райдужки й контузійних зміщень
кришталика потрібний нагляд за такими хворими та за показаннями - хірургічне лікування. При субкон’юнктивальному
розриві склери потрібна хірургічна обробка, зашивання розриву.
Лікування. У разі ушкодження райдужки й контузійних зміщень кришталика потрібний нагляд за такими хворими та за показаннями – хірургічне лікування. При субкон'юнктивальному розриві склери потрібна хірургічна обробка, зашивання розриву.
Електроофтальмiя.
Ультрафіолетове випромінювання спричинює так звану електроофтальмію, що її часто спостерігають після дії на очі випромінювання при електрозварюванні. Запалення розвивається після прихованого періоду, котрий триває 4-10 год. Симптоми : світлобоязнь, сльозотеча, гіперемія кон'юнктиви. Рогівка при цьому прозора, блискуча, проте іноді спостерігаються дрібні пухиреподібні здуття епітелію. Лікування. Показані інстиляції 0,25-0,5% розчину дикаїну, 2% розчину новокаїну, риб'ячого жиру, обліпихової олії, а також 30% розчину сульфацил-натрію для запобігання інфікуванню. Невідкладна допомога : інстиляції 0,25% розчину дикаїну, 20% розчину сульфацил-натрію, 1% розчину хініну; холодні примочки на очі, тимчасове перебування хворого у темному приміщенні.
Панофтальміт – гнійне запалення всіх оболонок ока з бурхливим, гострим перебігом, больовим синдромом, підвищенням
температури тіла, іноді блюванням. Місцево спостерігаються різкий набряк повік, хемоз кон'юнктиви, гнійна інфільтрація рогівки і склери з поширенням на ретробульбарний простір і появою екзофтальму, підвищення офтальмотонусу та обмеження рухомості ока. Клініка наростає протягом 1-2 діб з наступною перфорацією рогівки або склери, після чого загальний стан хворого поліпшується і розвивається атрофія очного яблука. Невідкладна допомога : антибіотики внутрішньом'язово, парабульбарно, всередину і в склисте тіло, кортикостероїдні препарати
- супрахоріоїдально, мідріатики – місцево. У важких випадках – задня вітректомія із заміщенням гнійно зміненого склистого тіла розчином антибіотиків. Якщо консервативне лікування не дає доброго ефекту, явища панофтальміту наростають, показана операція – евісцерація очного яблука.
Хiмiчнi опіки
Ступінь опіку очей визначається передусім глибиною ушкодження. Опіки поділяють на 4 ступеня. Об'єм і характер невідкладної допомоги при опіках очей залежить не лише від їх важкості, але й від виду ушкоджуючого агента (кислота або луг). Невідкладна допомога : а) долікарська: при хімічних опіках – негайне рясне промивання очей водою, водночас з'ясовують анамнез. Промивають очі струменем води з груші, ундинки, шприца, чайника або повторними віджиманнями над оком вати, добре змоченої водою. Тверді частки хімічної речовини в кон'юнктивальній порожнині або на рогівці треба негайно видалити тампоном, пінцетом. Окрім води, при потраплянні в око визначених хімічних речовин можна використати рідини, що мають нейтралізуючі властивості. В умовах опіків чорнильним олівцем застосовують свіжий 3-5% розчин таніну; при опіках кристалами калію перманганату – 5% розчин аскорбінової кислоти; у разі опіку фосфором – 1% розчин сульфату міді або 0,5% розчин хлораміну (промивання водою протипоказане); при опіках вапном використовують 3% розчин ЕДТА; при опіках кислотами – 2% розчин натрію гідрокарбонату або ізотонічний розчин натрію хлориду. Після промивання кон’юнктивальний мішок інсталюють 20% розчин сульфацил-натрію або 0,25% розчин левоміцетину, закладають 1% синтоміцинову емульсію, шкіру повік змащують дезінфікуючою маззю. Хворого направляють до очного відділення стаціонару. б) офтальмологічна допомога: при опіках II, III, IV ступеня підшкірно вводять протиправцеву сироватку за Безредком. У разі хімічних опіків потрібне повторне промивання ока.
-I ступеня (легкі опіки) - гіперемія повік і кон'юнктиви, поверхневе помутніння або ерозія рогівки.
-II ступеня (опіки середньої тяжкості) характерне утворення бульбашок на шкірі повік, поверхневих плівок на
кон'юнктиві, які легко знімаються, та поверхневого помутніння рогівки.
- III ступеня (важкі опіки) - некроз шкіри повік, глибокі плівки на кон'юнктиві, які не знімаються, та глибоке
помутніння на рогівці, яке нагадує «матове скло».
-IV ступеня (дуже важкі опіки) відрізняються поширеним некрозом шкіри, кон'юнктиви та склери і дуже глибоким
помутнінням рогівки, яка нагадує «порцелянову платівку».
Термiчнi опіки очей
Ступінь опіку очей визначається передусім глибиною ушкодження. Опіки поділяють на 4 ступеня. Об'єм і характер невідкладної допомоги при опіках очей залежить не лише від їх важкості, але й від виду ушкоджуючого агента. Невідкладна допомога : Негайне рясне промивання очей водою, водночас з'ясовують анамнез. При опіках II, III, IV ступеня підшкірно вводять протиправцеву сироватку за Безредком. Обпалену шкіру змащують 1% синтоміциновою емульсією, 1% тетрацикліновою або 5% левоміцетиновою маззю; закапують 20% розчин сульфацил-натрію, 0,25% розчин левоміцетину, 0,05% розчин еуфіліну, вітамінні краплі, краплі аєвіту; закладають дезінфікуючі мазі, уводять під кон'юнктиву 0,3-0,5 мл аутокрові з антибіотиками щотижня. Закапують також 0,01% розчин цитралю, обліпихової олії. Клініка: 1 ступінь – гіперемія кон’юктиви і повік, набряклість повік, поверхневі ерозії рогівки, біль, сльозотеча, світлобоязнь. 2 ступінь – ішемія і поверхневий некроз кон’юктиви, помутніння рогівки, утворення пухирів на шкірі повік, кон’юктива бліда, з ділянками некрозу, випотіває фібрин, гострота зору знижується 3 ступінь – значна ішемія і некроз кон’юктиви і рогівки до глибоких шарів не більше 1/2, рогівка стає матовою, на шкірі повік утворення темного струпа 4 ступінь – ураження всех шарів шкіри, клітковини, м’язів, хрящв, некроз до обвуглення, некроз кон’юктиви і рогівки більше ½, рогівка порцелянова.
Відшарування сітківки
Відшарування сітківки. Гостре первинне відшарування сітківки може статися внаслідок травми в осіб з високою короткозорістю, після захворювань склистого тіла. Звичайно воно супроводжується розривом сітківки. Основні симптоми : поява "запони" в полі зору, "спалахів і блискавок" при рухові очей, викривлення контурів предметів при їх розгляданні, зниження гостроти зору. Під час офтальмоскопії зона відшарування сіруватого кольору, має складки; судини сітківки темні, із перегином по краю відшарування. Може бути добре помітний розрив по краю сітківки. Невідкладна допомога : іммобілізація ока (бінокулярна пов'язка), госпіталізація хворого в очне відділення; після локалізації розриву – оперативне лікування.
Гостра непрохідність центральної артерії сітківки.
Порушення виникає внаслідок спазму, тромбозу та емболії. Основні симптоми : різке зниження гостроти зору до світловідчуття або нуля. На очному дні в ділянці заднього полюса сітківка молочно-білого кольору, центральна ямка жовтої плями червона. Артерії звужені, диск зорового нерва блідий, межі його у зв'язку з набряком сітківки нечіткі. Невідкладна допомога : показані судинорозширювальні препарати: нітрогліцерин (0,0005 г) під язик, інгаляції карбогену (суміш 5% оксиду вуглецю з киснем), вдихання амілнітриту (2-3 краплі на ватці). Внутрішньовенно застосовують 10 мл 2,4% розчину еуфіліну з 20 мл 20% розчину глюкози, ретробульбарно – 0,5 мл 0,1% розчину атропіну сульфату. Внутрішньом'язово вводять 1% розчин нікотинової кислоти за схемою (від 1 до 5 мл), 1 мл 1% розчину дибазолу з 2 мл 2% розчину папаверину. Під кон'юнктиву доцільне застосування 0,3 мл 10% розчину кофеїну, усередину – 0,04 г но-шпи, 0,3 г комнламіну, 0,1 г галідору, папаверин з дибазолом. Проводять антикоагулянтну терапію: внутрішньовенно вводять 20000 ОД фібринолізину з 10000 ОД гепарину в 300 мл ізотонічного розчину хлориду натрію.
Гостра непрохідність центральної артерії сітківки. Порушення виникає внаслідок спазму, тромбозу та емболії.
Основні симптоми : різке зниження гостроти зору до світловідчуття або нуля. На очному дні в ділянці заднього полюса сітківка молочно-білого кольору, центральна ямка жовтої плями червона. Артерії звужені, диск зорового нерва блідий, межі його у зв'язку з набряком сітківки нечіткі. Невідкладна допомога : показані судинорозширювальні препарати: нітрогліцерин (0,0005 г) під язик, інгаляції карбогену (суміш 5% оксиду вуглецю з киснем), вдихання амілнітриту (2-3 краплі на ватці). Внутрішньовенно застосовують 10 мл 2,4% розчину еуфіліну з 20 мл 20% розчину глюкози, ретробульбарно – 0,5 мл 0,1% розчину атропіну сульфату. Внутрішньом'язово вводять 1% розчин нікотинової кислоти за схемою (від 1 до 5 мл), 1 мл 1% розчину дибазолу з 2 мл 2% розчину папаверину. Під кон'юнктиву доцільне застосування 0,3 мл 10% розчину кофеїну, усередину – 0,04 г но-шпи, 0,3 г комнламіну, 0,1 г галідору, папаверин з дибазолом. Проводять антикоагулянтну терапію: внутрішньовенно вводять 20000 ОД фібринолізину з 10000 ОД гепарину в 300 мл ізотонічного розчину хлориду натрію.
Внутрiшньооковi пухлини,
В залежності від локалізації виділяють наступні пухлини:
- пухлини рогівки, склери, райдужки, циліарного тіла – лейоміома, фіброма, невус, меланома, дермоїд
- пухлини власне судинної оболонки – невус, гемангіома, аденокарцинома, меланома, лімфома
- пухлини сітківки – астроцитома, ретино бластома. Симптоми пухлин: почервоніння склер, біль, екзофтальм, головна біль, порушення зору. Лікування: При невеликих розмірах пухлини і доступності – хірургічне видалення пухлини, при великих пухлинах – енуклеація ока. Після хірургічного лікування – хіміотерапія, таргетна терапія, рентгенотерапія
ГОНОБЛЕНОРЕЯ
Захворювання розвивається внаслідок дії гонокока Нейссера, спостерігається у новонароджених і дорослих.
Основні симптоми: виражений набряк та ущільнення повік, численні гнійні виділення, різка гіперемія та набряк
кон’юнктиви; у подальшому можливе виникнення гнійної виразки рогівки.
Невідкладна допомога: застосовують часті промивання кон’юнктивальної порожнини 0.05% розчином
перманганату калію або фурациліну, інстиляції дезінфікуючих крапель 6-8 разів на день, антибіотики
внітрішньом’язово, сульфаніламідні препарати всередину.
ДИФТЕРІЙНИЙ КОН’ЮНКТИВІТ
Збудник захворювання - паличка Леффлера. Уражаються здебільшого діти.ї
Основні симптоми: щільний набряк повік, великі каламутні кров’янисті виділення з ока, різка гіперемія
кон’юнктиви; на кон’юнктиві повік плівки сіруватого кольору, що їх важко зняти.
Невідкладна допомога: терміново беруть мазки з поверхні плівок для бактеріологічного дослідження, хворого
ізолюють. У разі
