


Study with the several resources on Docsity
Earn points by helping other students or get them with a premium plan
Prepare for your exams
Study with the several resources on Docsity
Earn points to download
Earn points by helping other students or get them with a premium plan
Community
Ask the community for help and clear up your study doubts
Discover the best universities in your country according to Docsity users
Free resources
Download our free guides on studying techniques, anxiety management strategies, and thesis advice from Docsity tutors
Biotechnology is the use of biology to develop new products, methods and organisms intended to improve human health and society
Typology: Cheat Sheet
1 / 4
This page cannot be seen from the preview
Don't miss anything!
Інфекційний апікальний періодонтит виникає після одномоментного надходження великої кількості інфекції з кореневого каналу зуба в періодонт, патологічну зубо- ясеннѵ кишеню або внаслідок зниження захисних можливостей організму людини (переохолодження).Потім розвивається типовий запальний процес із загибеллю тканин періодонта. Велике значення при цьому має відсутність вільного відтоку ексудату з вогнища, куди потрапила інфекція. Клінічна картина. З огляду на локальність процесу та достатні компенсаторні захисні можливості організму, загальні зміни організму при періодонтиті не є суттєво вираженими. Скарги: на біль при дотику конкретного зуба, який нібито “виріс” із зубного ряду, став вищим, довшим. Тривалість хвороби — 1—3 доби. В анамнезі: наявність провокаційного фактора — переохолодження, стресових ситуацій, ендодонтичного лікування зубів і випробування зуба на “герметизм”, закриття каріозної порожнини в зубі їжею, жувальною гумкою. Об’єктивно: обличчя пацієнта симетричне, можливий біль при пальпації регіонарних лімфатичних вузлів, відкривання рота вільне, у “причинному” зубі є каріозна порожнина, зондування її дна та дія низької температури безболісні, перкусія зуба болісна, сусідніх зубів їжею, жувальною гумкою безболісна або слабо болісна, слизова оболонка альвеолярного відростка в ділянці проекції верхівок коренів “причинного” зуба гіперемована, пальпація її слабо болісна. Рентгенографічно: дефект коронки “причинного” зуба, що поєднується з пульповою камерою, ширина періо дентальної щілини та структура кісткової тканини альвеолярного відростка в цій зоні майже не змі-нені.Клінічні ознаки гострого періодонтиту можуть бути вираженими різною мірою залежно від давності процесу та виду запалення в періодонті — серозне або гнійне. При гострому гнійному періодонтиті клінічні прояви чіткіші та ви- раженіші, ніж при серозному, до появи субфебрильної температури тіла, змін у формулі крові пацієнта тощо. Лікування: ексудат з ураженого періодонта при гострому періодонтиті має вийти назовні. Для цього є кілька можливостей:
Інфекційний апікальний періодонтит виникає після одномоментного надходження великої кількості інфекції з кореневого каналу зуба в періодонт, патологічну зубо- ясеннѵ кишеню або внаслідок зниження захисних можливостей організму людини (переохолодження).Потім розвивається типовий запальний процес із загибеллю тканин періодонта. Велике значення при цьому має відсутність вільного відтоку ексудату з вогнища, куди потрапила інфекція. Клінічна картина. З огляду на локальність процесу та достатні компенсаторні захисні можливості організму, загальні зміни організму при періодонтиті не є суттєво вираженими.
Скарги: на біль при дотику конкретного зуба, який нібито “виріс” із зубного ряду, став вищим, довшим. Тривалість хвороби — 1—3 доби. В анамнезі: наявність провокаційного фактора — переохолодження, стресових ситуацій, ендодонтичного лікування зубів і випробування зуба на “герметизм”, закриття каріозної порожнини в зубі їжею, жувальною гумкою. Об’єктивно: обличчя пацієнта симетричне, можливий біль при пальпації регіонарних лімфатичних вузлів, відкривання рота вільне, у “причинному” зубі є каріозна порожнина, зондування її дна та дія низької температури безболісні, перкусія зуба болісна, сусідніх зубів їжею, жувальною гумкою безболісна або слабо болісна, слизова оболонка альвеолярного відростка в ділянці проекції верхівок коренів “причинного” зуба гіперемована, пальпація її слабо болісна. Рентгенографічно: дефект коронки “причинного” зуба, що поєднується з пульповою камерою, ширина періо дентальної щілини та структура кісткової тканини альвеолярного відростка в цій зоні майже не змі-нені.Клінічні ознаки гострого періодонтиту можуть бути вираженими різною мірою залежно від давності процесу та виду запалення в періодонті — серозне або гнійне. При гострому гнійному періодонтиті клінічні прояви чіткіші та ви- раженіші, ніж при серозному, до появи субфебрильної температури тіла, змін у формулі крові пацієнта тощо. Лікування: ексудат з ураженого періодонта при гострому періодонтиті має вийти назовні. Для цього є кілька можливостей:
Інфекційний апікальний періодонтит виникає після одномоментного надходження великої кількості інфекції з кореневого каналу зуба в періодонт, патологічну зубо- ясеннѵ кишеню або внаслідок зниження захисних можливостей організму людини (переохолодження).Потім розвивається типовий запальний процес із загибеллю тканин періодонта. Велике значення при цьому має відсутність вільного відтоку ексудату з вогнища, куди потрапила інфекція. Клінічна картина. З огляду на локальність процесу та достатні компенсаторні захисні можливості організму, загальні зміни організму при періодонтиті не є суттєво вираженими. Скарги: на біль при дотику конкретного зуба, який нібито “виріс” із зубного ряду, став вищим, довшим. Тривалість хвороби — 1—3 доби. В анамнезі: наявність провокаційного фактора — переохолодження, стресових ситуацій, ендодонтичного лікування зубів і випробування зуба на “герметизм”, закриття каріозної порожнини в зубі їжею, жувальною гумкою. Об’єктивно: обличчя пацієнта симетричне, можливий біль при пальпації регіонарних лімфатичних вузлів, відкривання рота вільне, у “причинному” зубі є
виконують переважно в ділянці одно-, двокореневих зубів, які є більш доступними для оперативного втручання. Можливі ускладнення операції — нагноєння післяопераційної рани, рецидив хронічного запального процесу, збереження періапекального кісткового дефекту. Резекція верхівки кореня зуба показана за наявності запломбованого коре- невого каналу на 2/3 його довжини, наявності (або відсутності) змін кісткової тканини в ділянці верхівки кореня зуба, функціональної повноцінності його коронки. Техніка виконання: під знеболенням проводять розріз і відшарування слизово- окісного клаптя. Бором знімають зовнішню кортикальну пластинку, відкривають верхівку кореня “причинного” зуба, відтинають і видаляють недопломбовану частину кореня зуба, де в мікроканальцях міститься інфекція, токсини та залишки зруйнованого судинно-нервового пучка (не більше 1/3 його довжини для збереження біомеханічних властивостей культі кореня зуба), візуально контролюючи наявність пломбувальної маси в каналі культі кореня, після чого рану ушивають. Загоєння тканин триває 7—8 діб. Ускладнення операції — нагноєння рани, збереження кісткового дефекту, зміщення зуба під функціональним навантаженням у напрямку кісткового дефекту (для однокореневих зубів). Резекція верхівки кореня зуба з його ретроградним пломбуванням. Операція показана, якщо корінь зуба запломбований менше ніж на 2/3 довжини. У такому разі після резекції кореня зуба не більше ніж на 1/3, бором або ультразвуковим пристроєм формують у культі кореня в ділянці кореневого каналу порожнину відповідної форми для ретроградної пломби і пломбують канал, обтуруючи тим самим і основний кореневий канал і малі додаткові кореневі канальці верхівки кореня, блокуючи в них інфекцію. При цьому форма і розміри порожнини для ретроградної пломби можуть бути різними, як і вид пломбувального матеріалу. В іншому відмінностей від типової резекції верхівки кореня операція не має. Підочноямкова та різцева анестезії.