5. Гострий гнійний періодонтит 44 зуба
Інфекційний апікальний періодонтит виникає після одномоментного
надходження великої кількості інфекції з кореневого каналу зуба в періодонт,
патологічну зубо- ясеннѵ кишеню або внаслідок зниження захисних
можливостей організму людини (переохолодження).Потім розвивається типовий
запальний процес із загибеллю тканин періодонта. Велике значення при цьому
має відсутність вільного відтоку ексудату з вогнища, куди потрапила інфекція.
Клінічна картина. З огляду на локальність процесу та достатні компенсаторні
захисні можливості організму, загальні зміни організму при періодонтиті не є
суттєво вираженими.
Скарги: на біль при дотику конкретного зуба, який нібито “виріс” із зубного
ряду, став вищим, довшим. Тривалість хвороби — 1—3 доби.
В анамнезі: наявність провокаційного фактора — переохолодження, стресових
ситуацій, ендодонтичного лікування зубів і випробування зуба на “герметизм”,
закриття каріозної порожнини в зубі їжею, жувальною гумкою.
Об’єктивно: обличчя пацієнта симетричне, можливий біль при пальпації
регіонарних лімфатичних вузлів, відкривання рота вільне, у “причинному” зубі є
каріозна порожнина, зондування її дна та дія низької температури безболісні,
перкусія зуба болісна, сусідніх зубів їжею, жувальною гумкою безболісна або
слабо болісна, слизова оболонка альвеолярного відростка в ділянці проекції
верхівок коренів “причинного” зуба гіперемована, пальпація її слабо болісна.
Рентгенографічно: дефект коронки “причинного” зуба, що поєднується з
пульповою камерою, ширина періо дентальної щілини та структура кісткової
тканини альвеолярного відростка в цій зоні майже не змі-нені.Клінічні ознаки
гострого періодонтиту можуть бути вираженими різною мірою залежно від
давності процесу та виду запалення в періодонті — серозне або гнійне. При
гострому гнійному періодонтиті клінічні прояви чіткіші та ви- раженіші, ніж при
серозному, до появи субфебрильної температури тіла, змін у формулі крові
пацієнта тощо.
Лікування: ексудат з ураженого періодонта при гострому періодонтиті має вийти
назовні. Для цього є кілька можливостей:
1) через кореневий канал зуба або крайовий періодонт, норицевий хід;
2) у прилеглі до щелепи тканин — під окістя, у м’які тканини, верхньощелепну
порожнину тощо.
Ментальна анестезія.
Цільовий пункт: ментальний отвір розміщений на рівні проекції верхівки кореня
5 зуба. Устя каналу відкривається доверху, назад, назовні, з нього виходить
ментальний нерв, який іннервує м’які тканини підборіддя та вестибулярної
поверхні коміркового відростка щелепи від другого премоляра до середньої лінії.
Техніка виконання: при закритому роті щоку відводять назовні, голку вводять
між 5 та 6 зубами на глибину 0,5—1 см у мобільну слизову в зоні перехідної
складки. Напрямок голки — зверху вниз, ззаду наперед і досередини, вводять 2
—3 мл розчину анестетика, дія настає через 3—5 хв.
Анестезія язикового нерва.
Показана при операціях на м’яких тканинах під’язикової зони та передніх 2/3
відповідної половини язика.
Техніка виконання: голку вводять під слизову оболонку в ділянці 8— 7 зубів у
місці пе-реходу слизової оболонки коміркового відростка в під’язикову зону, дно
по-рожнини рота. Вводять 2—3 мл розчину анестетика, його дія настає через 2—
3 хв.
6. Гострий гнійний періодонтит 22 зуба
Інфекційний апікальний періодонтит виникає після одномоментного
надходження великої кількості інфекції з кореневого каналу зуба в періодонт,
патологічну зубо- ясеннѵ кишеню або внаслідок зниження захисних
можливостей організму людини (переохолодження).Потім розвивається типовий
запальний процес із загибеллю тканин періодонта. Велике значення при цьому
має відсутність вільного відтоку ексудату з вогнища, куди потрапила інфекція.
Клінічна картина. З огляду на локальність процесу та достатні компенсаторні
захисні можливості організму, загальні зміни організму при періодонтиті не є
суттєво вираженими.
